Підбірка смішних і курйозних життєвих історій

підбірка смішних і курйозних життєвих історій.

1) Працює у нас слюсар Єгор. Хороший хлопець, руки з того місця растут. Но аж надто він любить випивати по виходним. Звоніт мені в понеділок і жалібним голосом з прокашліваніем повідомляє, що захворів, дуже погано і так далее. Отлежітся і вийде завтра… Ну ми то все дорослі люди і все розуміємо) А зі мною ще працюють його дружки, які, на питання чи правда він захворів або просто важко йому після вчорашнього, повідомляють навперебій, що ми до нього заходили вчора, мовляв, реально вболіває і т. д. Так було і коли він у понеділок кішку повіз в реанімацію і коли бабуся захворіла… всіх випадків і не згадаєш.
Тепер я називаю його дружків не інакше як Свідки Єгора.

2) В будинку живе трирічний кіт, недавно взяли ще кошеня. Так ця дрібниця так дістав старшого, що той тепер спить на мікрохвильовці, яка, в свою чергу, стоїть на двометровому холодильнику.

3) Колись давно я був записаний у колеги як “Паша раб.” (типу з роботи). Коли я це побачив, то перейменував “Настуню” в “Настю-рабиню”.Коли вона це побачила, стала звертатися до мене іноді “мій пан”, а в телефоні записала як “господар”.Через місяць я звільнявся, директор зайшов в кабінет, де ми сиділи, дав мені зарплату і показав на Настю зі словами “купую”

4) На першому ж побаченні обов’язково показую дівчатам фотографію своєї мами. Не тільки тому, що дуже її люблю. Просто дівчата ревнують мене до неї, не знаючи, що вона моя мама. Одна налетіла на нас в магазині “Ти мене на цю проміняв?!”, інша трохи скла в машині не побила, коли мене мама підвезла на навчання… Мені 18, мамі 40. Я вище її на дві голови, вона носить XS розмір після двох дітей, молода і красива. Папі пощастило, але нам з братом знайти дружин з такою “планкою” нереально.

5) Ще в епоху СРСР було. Мені 12 років, міський житель. Бабуся в селі. Збираємося їхати до неї під вечір. Годині о п’ятій. Дорослі зайняті, мене відправили погуляти на вулицю. Пів на п’яту приходжу додому, нікого немає. На столі записка і гроші. Думаю, як так, домовлялися в п’ять, а поїхали без мене. Хапаю гроші, бігом на автобус, на вокзал, електричка, село, бабуся. Бабуся копається в городі, дивиться на мене: а ти що один то приїхав? А де решта? Я здивовано дивлюся на неї. Згадую про папірець. Дістаю, розгортаю. Читаю: «синку сходи за хлібом, ми скоро будемо» … капец!

Спасибі, що дочитали нашу добірку Смішних і курйозних життєвих історій. Підписуйтесь на ресурс далі буде веселіше!



ЩЕ ПОЧИТАТИ